Синдром полікістозних яєчників: фактори, які впливають на розвиток захворювання, і його діагностика

Лікар акушер-гінеколог в ICSI CLINIC Яна Муравейник розповідає про історію синдрому полікістозних яєчників, критерії постановки цього діагнозу, а також його тяжкі віддалені наслідки. Чому не варто ігнорувати СПКЯ і як це захворювання пов’язане з вашим режимом дня і харчування – читайте в матеріалі.

Коли ми чуємо про такий діагноз, як «Синдром полікістозних яєчників», то наша уява одразу малює яєчники, які містять в собі велику кількість кіст, але це не так. За цим діагнозом стоять генетичні, гормональні та метаболічні зміни, і кісти тут ні до чого.  Ця назва на сьогодні має більше історичне значення.

Історія захворювання і фактори, які вливають на його розвиток

Ще в 1935 році американські гінекологи І. Штайн і М. Левенталь описали синдром, який поєднує відсутність менструації з наявністю великої кількості дрібних «кіст» (як їх тоді описали) в яєчниках та дали назву цьому стану – синдром Штайна-Левенталя.

Причина цього захворювання досі невідома, але виділяють низку факторів, які відіграють певну роль в його розвитку:

1. Інсулінорезистентність. Інсулін – це гормон, який виробляє підшлункова залоза і який регулює рівень глюкози в крові. Він є провідником глюкози з крові в клітини, де вона розщеплюються. Стан зниженої чутливості до інсуліну в тканинах-мішенях (скелетні м’язи, жирова тканина, печінка) називають інсулінорезистентністю. Внаслідок нечутливості тканин до інсуліну підшлункова залоза починає виробляти його ще в більшій кількості для підтримки нормального рівня глюкози. З часом такий компенсаторний механізм може дати збій, внаслідок чого в окремих випадках розвивається цукровий діабет ІІ типу. Підвищена концентрація інсуліну має негативний вплив на гіпоталомо-гіпофізарно-яєчникову вісь та є причиною надмірної секреції андрогенів та лютеїнізуючого гормону (ЛГ).

2. Надлишок андрогенів. Їх ще часто називають чоловічими статевими гормонами, але в організмі жінок ці гормони також синтезуються в обмеженій кількості, тому що без андрогенів не було б естрогенів. Та їх надмірна кількість призводить до порушення овуляторної функції, появи акне, гірсутизму, алопеції.

3. Спадковість. Деякі дослідження вказують на те, що певні гени можуть бути пов’язані з розвитком СПКЯ. Якщо в сім’ї є випадки СПКЯ, то ризик розвитку цього захворювання підвищений.

Протягом тривалого часу цей синдром не мав чітких критеріїв, і жінка могла отримати такий діагноз просто за фактом порушення менструального циклу. Лише в 2003 році в Роттердамі зібралась експертна група і сформулювала критерії постановки діагнозу СПКЯ, а в 2018 році ці критерії були дещо оновлені та доповнені.

На сьогодні для постановки діагнозу СПКЯ необхідна наявність двох критеріїв з трьох, а також виключення інших захворювань, які можуть мати схожі симптоми.

Критеріями постановки діагнозу СПКЯ є:

1. Ановуляція (відсутність овуляції), як правило, з порушенням менструального циклу. Але у деяких жінок за відсутності овуляції може зберігатись регулярний менструальний цикл, тому саме ановуляція є більш вагомим критерієм в постановці діагнозу.

2. Гіперандрогенемія (клінічна та/або біохімічна).

3. Ультразвукові зміни яєчників.

Поговоримо трошки детальніше про них.

Ановуляція

Найбільш достовірними методами оцінки наявності/відсутності овуляції є УЗД та визначення рівня прогестерону в крові всередині другої фази менструального циклу.

• УЗД необхідно проводити декілька циклів поспіль, іноді декілька разів за цикл. Наявність жовтого тіла, вільної рідини в порожнині малого тазу означає, що овуляція відбулась. ⠀
• Аналіз крові на прогестерон необхідно здавати за сім днів до очікуваної менструації. Коли немає регулярного менструального циклу, досить важко визначитись з правильним днем для проведення даного дослідження. Якщо менструації відсутні місяцями, то цей аналіз не матиме інформативності.

Якщо, наприклад, тривалість циклу 30 днів, то овуляція очікується на 15-17 день циклу. В цьому випадку аналіз на прогестерон необхідно здати приблизно на 22-24 день.

Рівень прогестерону більше ніж 3-4 нг/мл свідчить про нещодавню овуляцію.

Про овуляторну дисфункцію свідчить відсутність овуляції щонайменше в двох циклах з трьох.

Гіперандрогенія

Виділяють клінічну та біохімічну ГА.

• До клінічних проявів належать підвищений ріст волосся на тілі за чоловічим типом, підвищена жирність шкіри, акне, андрогенна алопеція.
• Оцінка біохімічної гіперандрогенії важлива для діагностики СПКЯ та визначення фенотипу, коли немає виражених клінічних проявів або вони взагалі відсутні.

Аналізи здають на другий, максимум п’ятий день циклу. Проводити діагностику на фоні прийому КОК недоцільно – спочатку скасовуємо препарат і через три місяці оцінюємо рівень гормонів.

Ультразвукова діагностика (УЗД)

Якщо від початку менструації пройшло менше 8 років, УЗ-критерії не можуть бути використані через особливість мультифолікулярної будови яєчників в цей період життя.

При діагностиці СПКЯ більш інформативним буде трансвагінальне УЗД. Підраховуємо кількість всіх фолікулів діаметром від 2 до 9 мм, оцінюємо об’єм яєчників та товщину ендометрію. Кількість фолікулів > 20 в яєчнику та/або об’єм яєчника > 10 мл з обох сторін (за відсутності в ньому кіст, жовтого тіла й домінантного фолікула) – є основними УЗ-критеріями.

Фенотипи СПКЯ

Чому буває так, що одна дівчина має надмірну вагу, акне, гірсутизм та нерегулярний цикл, друга має регулярний цикл, чисту шкіру та нормальний індекс маси тіла, а діагноз СПКЯ є в обох?

Це залежить від фенотипу СПКЯ. Що це означає? У когось будуть виявлені всі три критерії цього діагнозу, а у когось лише певні два. Залежно від поєднання цих критеріїв на сьогодні виділяють чотири фенотипи:

Фенотип А (його також називають класичним)

Він поєднує в собі овуляторну дисфункцію (відсутні або рідкі овуляції), гіперандрогенію (клінічну та/або біохімічну) та УЗ-зміни яєчників.  Це буде дівчина, яка з більшою вірогідністю буде мати нерегулярні менструації, проблемну шкіру, підвищений ріст волосся за чоловічим типом, в окремих випадках проблеми з надлишковою вагою, а при проведенні УЗД ми побачимо структурно змінені яєчники.

Фенотип В

Характеризується наявністю овуляторної дисфункції та гіперандрогенії.

В цьому випадку ми будемо бачити структурно нормальні яєчники, але овуляції будуть досить рідкі, навіть при збереженому менструальному циклі.

За відсутності клінічних проявів гіперандрогенії в постановці діагнозу та визначенні фенотипу допомагає лабораторне обстеження.

Фенотип С

Для цього типу характерним є поєднання гіперандрогенії з УЗ-змінами яєчників.

Якщо дівчину не турбують висипання, надмірне оволосіння, немає метаболічного синдрому, то діагноз може так і бути не встановленим.

Фенотип D

Цей тип характеризується поєднанням овуляторної дисфункції та структурно змінених яєчників при проведенні УЗД.

В цьому випадку дівчата рідко мають проблемну шкіру, їм не доводиться ламати голову над тим, яким методом прибирати волосся на підборідді, але їх можуть турбувати нерегулярні менструації або відсутність вагітності протягом тривалого часу. СПКЯ – це не перший діагноз, який буде спадати на думку, але відсутність овуляції при проведенні УЗД в декількох циклах, структурно змінені яєчники та проведена диференційна діагностика з іншими захворюваннями дасть розуміння, що ми маємо справу саме з СПКЯ.

Зазвичай, коли жінка з СПКЯ звертається до лікаря, її бажання – це мати регулярний цикл, чисту шкіру, відсутність волосся на підборідді та вагітність, яка наступає в першому ж циклі планування.

Так, ми робимо все, щоб вирішити ці питання, але також дивимось ще глибше, адже знаємо про ризики віддалених наслідків СПКЯ:

• розвиток цукрового діабету ІІ типу та предіабету;
• розвиток серцево-судинних захворювань;
• підвищений ризик розвитку раку ендометрію;
• ускладнення вагітності, такі як гестаційний цукровий діабет (діабет вагітних), гестаційна гіпертензія та прееклампсія, передчасні пологи;
• розвиток неалкогольної жирової хвороби печінки;
• апное сну (стан, коли людина тимчасово перестає дихати уві сні);
• розлади харчової поведінки, депресивні та тривожні розлади.

Тож бажання лікаря буде спрямоване ще й на те, щоб мінімізувати ризик розвитку зазначених станів. На цьому етапі ми стикаємось з певними труднощами, адже дати рекомендації для лікаря набагато простіше, ніж для жінки щоденно їх виконувати. Часто пацієнтки досить образливо реагують на слова лікаря про наявність ожиріння, але наша ціль не образити, а мотивувати на зміни та підтримання здорового способу життя.⠀

Зниження споживання калорій на 500 ккал/добу та дозовані фізичні навантаження 30 хвилин/добу протягом шести місяців покращують показники ліпідного профілю, артеріального тиску, знижують рівень глюкози та андрогенів, тому зниження ваги є пріоритетною задачею для пацієнтів з СПКЯ. У більшості жінок відчутне зниження маси тіла сприяє відновленню овуляції та значно підвищує шанси на самостійну вагітність.

Що ми додатково оцінюємо, якщо у пацієнтки є СПКЯ?

• Розраховуємо індекс маси тіла (ІМТ) на основі показників зросту та ваги, оцінюємо співвідношення окружності талії/окружності стегон. Надаємо рекомендації щодо контролю ваги.
• Оцінюємо ризики серцево-судинних захворювань, враховуючи додаткові фактори ризику (паління, ожиріння, дисліпідемію, гіпертонію, відсутність фізичних навантажень, порушення толерантності до глюкози).
• Незалежно від віку жінкам, які мають надмірну вагу або ожиріння, рекомендуємо обстеження ліпідного профілю («поганий» та «хороший» холестерин).
• Проводимо вимірювання артеріального тиску. Рекомендуємо контроль АТ один раз на рік, а за наявності факторів ризику серцево-судинних захворювань частіше. У жінок з артеріальною гіпертензією має бути регулярний контроль АТ.
• Рекомендуємо обстеження глікемічного статусу (глюкоза натще або глюкозотолерантний тест). Глюкозотолерантний тест проводимо в групі високого ризику (ІМТ > 25 кг/м², наявність цукрового діабету вагітних в анамнезі, наявність обтяженого сімейного анамнезу за діабетом ІІ типу, гіпертонічні розлади).

Чим старший вік пацієнтки, чим більші вага та показники артеріального тиску, тим краще треба дотримуватись рекомендацій. Якщо вага в нормі, інсулінорезистентності немає, то не втрачаємо пильність, а робимо все для того, щоб залишатись у формі.

На жаль, «чарівних» таблеток немає. Препарати, які ми використовуємо, мають свою ефективність, але вони не зроблять всю роботу за жінку. Для прикладу, прийом метформіну знижує ризик розвитку цукрового діабету на 16%, в той час, як модифікація способу життя – на 32%.

Визначення тактики спостереження та управління ризиками у жінок з СПКЯ потребує командної роботи, до консультацій залучаються ендокринолог, кардіолог, нутріціолог, при необхідності психотерапевт, що працює з розладами харчової поведінки та інші.⠀

Прекрасно, коли компетентний тренер індивідуально з жінкою розробляє план фізичних навантажень. Іноді спостерігаю як дівчата з вираженою зайвою вагою самостійно починають бігати на стадіоні або на природі. Дівчата, ви втратите певний відсоток ваги, але з вашими суглобами станеться біда. Змінюємо свій раціон харчування, додаємо більше піших прогулянок (можна в прискореному темпі), підключаємо спортзал з тренером, і лише після скинутих кілограмів додаємо біг.

Що стосується харчування, то немає якоїсь конкретної дієти, якої можна було б дотримуватися. Важливими елементами є зменшення споживання калорій та систематичність. Потрібно спланувати свій раціон таким чином, щоб він став вашим стилем харчування по життю, а не дієтою на пару місяців, після якої втрачені кілограми повертаються.⠀

Введіть в своїй сім’ї правило «здорової тарілки»:

• 5+ порцій фруктів та овочів протягом дня;
• складні вуглеводи, зернові (крупи, цільнозерновий хліб, картопля, паста та ін.) 3-4 порції;
• продукти, що багаті білком (м’ясо, риба, морепродукти, яйця, бобові) 2-3 порції в день;
• молочні продукти та альтернативи (молоко, сир, кефір, йогурт, соєве молоко та ін.) 2 -3 порції;
• рослинні олії, вершкове масло, горіхи невелика кількість протягом дня.

Піклуйтесь про своє здоров’я та любіть своє тіло!

Фото: freepik.com

Підписуйтеся на наш YouTube-канал і не пропускайте найкорисніші відеоматеріали від Beauty HUB!