Що таке дерматілломанія і як її зупинити

Дерматілломанія – це періодичне бажання дряпати ранки, чухати, відлущувати, видавлювати запалення, висмикувати волоски.

Дарина Клименчук, психотерапевт

Найчастіше – це відповідь на стрес, тривожний стан, бажання контролювати і неможливість реалізації певних емоцій. Найчастіше нав’язливі дії виникають як захисний механізм: людина стримує деструктивні імпульси, спрямовані на когось, і обертає їх на себе. На поверхневому рівні зазвичай – це інструмент зниження тривожності, але справжні причини часто вже не усвідомлюються людиною і лежать дуже глибоко в підсвідомості.

Небезпека дерматілломаніі

Небезпека існує як мінімум з медичної точки зору (занесення інфекції, запальні процеси, акне, рубцювання шкіри). Фокусуючись на психологічному здоров’ї, можна сказати, що людям з такою звичкою важко адекватно усвідомлювати свої тілесні відчуття, з’являється виражена тенденція до «заморожування» своїх почуттів. Також з часом полегшення від таких дій триває недовго, а потім – у людини з’являється почуття провини і сорому.

Як і будь-який розлад, дерматілломанія блокує можливість пристосовуватися до ситуації по-різному, по-різному справлятися зі своїми емоціями і задовольняти свою справжню потребу.

Як розпізнати тривожні сигнали

Найчастіше перші ознаки розладу з’являються ще в дитинстві і юнацтві. Але усвідомлення проблеми приходить у досить зрілому віці.

Я б виділила наступні сигнали, помічаючи які, рекомендую поспостерігати за своєю поведінкою.

• Регулярність: у людей із дерматілломанією пошкодження шкіри стає певним ритуалом.
• Надмірна увага до власної шкірі: пошук «не ідеальних» ділянок, навіть при зовні здоровій шкірі.
• Час перебування перед дзеркалом: інтервали часу біля дзеркала «без діла» не повинні перевищувати час на ваш базовий щоденний догляд.
• Нав’язливе бажання здійснити маніпуляції після стресових подій, неприємних думок, негативних емоцій.
• Почуття провини або сорому після скоєння самоушкоджуючих дій.
• Неодноразові, безрезультатні спроби припинити пошкодження шкіри.
• Наявність постійних ран, подряпин і т.д. часто в одних і тих же місцях.
• Фанатична необхідність досягти бажаного фіналу (видавити до крові, вищипнути врослу волосинку за всяку ціну і т.д.)

Як лікувати дерматілломанію

Звичайно, спостерігаючи у себе симптоми розладу, я однозначно рекомендую звертатися до фахівця. Робота в даному випадку повинна бути спрямована на зняття тривожності, формування адекватної самооцінки, розширення сфери усвідомленості особистості і навчання новим формам задоволення своїх потреб.

З інструментів, які добре допомагають знизити тривожність і бажання впливати на шкіру, непогано справляються наступні техніки.

І.Дихальна вправа з йоги

У момент виникнення тривоги або бажання почати звичні самоушкоджуючі дії слід зробити: вдих – затримка – видих – затримка. Важливо вести внутрішній підрахунок, щоб інтервали вдиху, видиху і затримок були однакові. І так кілька повторів, поки не настане полегшення.

Цей простий спосіб дозволяє переключити функцію контролю з руйнівних дій на контроль дихання, він також сприяє підвищенню стресостійкості, розслабленню психіки і в деяких випадках вивільненню пригнічених емоцій.

ІІ. Уповільнення

У момент, коли ви вже здійснюєте дію або тільки потягнулися це зробити, спробуйте зупинитися, звернути увагу на своє дихання. Подивіться навкруги, спробуйте помітити якісь деталі в оточенні і відвести погляд від свого тіла та його «неідеальностей», спрямувавши на навколишній світ. Поставте собі питання: «Що я зараз відчуваю?», «Що робить моє життя неідеальним?», «Чого я зараз хочу насправді?», «Як я можу це отримати?».

Уповільнення допомагає фокусуватися на своїх внутрішніх переживаннях і справжніх потребах, а не підтримувати звичний механізм переривання своєї потреби.

ІІІ. Щоденник думок

Дуже дієвий спосіб відстежити ланцюжок, який найчастіше призводить до деструктивних пошкоджень, – вести щоденник. Тут важливі регулярність і терпіння. Можна використовувати наступну схему.

• Ситуація (час, де це було, з ким знаходилися в цей момент, що робили).
• Інтенсивність емоції (від 0 до 10). Опишіть одним словом кожну емоцію і оцініть її інтенсивність.
• Автоматичні думки. Про що я думав у той момент, коли я почав відчувати себе таким чином? Як це мене характеризує? Що це означає, якщо йдеться про інших людей? Що найгіршого може статися? Які спогади і уявлення у мене виникають?
• Стоп. У який момент вдалося зупинитися? Як я зміг (змогла) зупинитися? Що відчуваю в момент зупинки або завершення?

Копінг «Я-твердження»

Сформувати список неприємних для вас думок, тверджень, які спливають у момент погіршення самопочуття. Потім – список позитивних тверджень, які можуть підтримати, можливо, це слова, які хотілося б почути зараз або колись у минулому від значимої людини у вашому житті. У пікові моменти пробуйте замінити негативні твердження позитивною фразою, промовляючи вголос або про себе з Я-позиції. Наприклад: «Я втрачаю контроль» замінюємо на «Я впораюся», «Це знову зі мною відбувається» на «Це скоро закінчиться. Я зможу це подолати, нехай і не швидко».

Вправа дозволяє краще зрозуміти зв’язок між думками і почуттями, знизити рівень тривоги, знайти ресурс, на який можна спертися.

Як підтримувати своє психологічне здоров’я

Найчастіше цей розлад виникає у юнацькому та підлітковому віці і може тривати довгі роки з періодичними поліпшеннями або повністю стабільними епізодами. У цьому віці людині ще досить важко самостійно підтримувати своє психологічне здоров’я і мінімізувати фактори, що впливають.

Найперше хочеться дати пораду батькам про необхідність створювати умови, що попереджають розвиток у дитини тривоги. Уникати скандалів, відмовитися від необґрунтованої критики і завищених вимог. Підтримка дитини і виховання в парадигмі співробітництва та домовленостей дає відчутні результати.

Як дітям, так і дорослим можна говорити про свої переживання і про їх важливість у вашому житті, формувати довірчі стосунки, виявляти щиру цікавість до того, що відбувається в житті, створювати відчуття безпеки, підтримувати вираження почуттів і емоцій.

А ось знецінення, байдужість як до ситуації, так і до людини в цілому, глузування, булінг, надмірне акцентування уваги на проблемі, пресинг, осуд, створення стресових ситуацій, маніпуляції, фрази на кшталт: «Дурна звичка», «Ти на себе тепер подивися» «Візьми себе в руки» призводять до тривожних станів і тягнуть за собою дуже неприємні наслідки.

Що ми можемо зробити самостійно для профілактики виникнення подібних розладів – дуже важливий фактор підтримання організму в цілому.

Банально, але підтримання фізичної активності, регулярні прогулянки на повітрі добре справляються зі зниженням тривоги і покращують настрій.

Здоровий сон необхідний, щоб організм відновився, і в цілому дотримання режиму дня підвищує стресостійкість.

З точки зору психології хорошою профілактикою буде:

• розвивати усвідомленість;
• знаходити час для себе і своїх бажань;
• доглядати за собою.
• Пошук зовнішніх і внутрішніх ресурсів (що піднімає настрій? Що я дуже люблю, але не роблю багато місяців, років? Що для мене підтримка? Як я можу допомогти собі? Що інші можуть зробити для мене?)
• Пошук екологічного способу висловлювати злість, агресію, тривогу.
• Опрацювання з фахівцем психотравмуючих життєвих подій, особливо пов’язаних із сім’єю і статевими стосунками.
• Формування або підтримка адекватної самооцінки, прийняття своєї неідеальності.
• Мінімізація стресових факторів, токсичного оточення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!