Що, якби ми ставилися до інформації так, як ми ставимося до їжі? Ми б тоді говорили: «Пощастило людині з обміном речовин, може читати, скільки влізе» або «Я нещодавно не втрималася, знову в Інтернеті серфіла, тепер тиждень навіть на Фейсбук дивитися не можу». Або: «Як можна труїти себе штучними текстами, всіма цими вигадками? Воно ж синтетичне! Я читаю тільки серйозну документальну літературу та книги з саморозвитку». Або так: «Я себе в читанні не обмежую, читаю все і стільки, скільки хочеться. Протеі думаю якомога частіше, не менш пари годин на день!»
Це, звичайно, жарт. Але в ньому є частка правди – багатьом відомо почуття голоду за інформацією, коли так і хочеться щось почитати, отримати їжу для розуму. Але останнім часом більш поширений протилежний ефект – інформаційне переїдання. Або, як кажуть психологи, – інформаційне перевантаження.
Поняття інформаційного перевантаження виникло ще в середині минулого століття, коли зростання засобів масової інформації пішло по висхідній. Однак у побутовій свідомості досі існує уявлення, що «чим більше інформації – тим краще». Пошукові системи пропонують нам все більше і більше статей, розсилок, підписок, блогів, звідусіль лунають заклики «більше вчитися, більше читати, більше знати», дітей починають завантажувати корисними знаннями з дитинства (що серйозно порушує розвиток нервової системи), а дорослим пропонують курси швидкочитання.
Популярні ідеї не завжди правильні: дослідження підтверджують, що інформаційне перевантаження може бути дуже шкідливим.
Ми втрачаємо продуктивність, оскільки численні деталі відволікають від головного. Потопаючи в лавині інформації, ми потрапляємо в ситуацію, коли часу не вистачає ні на що, а це призводить до стресу і хронічного напруження. Нам стає складніше скласти об’єктивну картину ситуації, оскільки інформації занадто багато, і ми не можемо точно сказати, яка достовірна, а яка ні (або ж потрібно витратити дуже багато часу на її перевірку) – так виникають невпевненість, дратівливість і тривога. Отже, в ситуації надлишку даних нам складніше приймати рішення і робити вибір.
Зайняті переробкою інформаційного потоку, ми втрачаємо навик самостійного критичного мислення, слабшають наші творчі здібності, ми перестаємо рефлексувати – слухати себе, звірятися з собою.
Томас Еріксен, автор книги «Тиранія моменту. Час в епоху інформації» пише: «Сучасне майстерність управління часом полягає в тому, щоб зуміти захиститися від 99,99% непотрібної інформації, яку нам пропонують, і найбільш повно використовувати одну соту відсотка, що залишається… Мета освіченої людини в економічно розвиненій країні має полягати в тому, щоб послухати якомога менше доповідей, подивитися якомога менше фільмів і бути власником мінімальної кількості книг, тобто звикнути контролювати потік інформації». Як вам такий підхід?
Якщо ви відчуваєте, що борсається в потоці інформації, що вас несе, спробуйте його приборкати такими способами:
Підписуйтесь на нашу сторінку в Instagram і не пропускайте найцікавіші матеріали Beauty HUB!
Красиві та густі вії, що підкреслюють погляд, роблять його більш привабливим і виразним, – мрія…
Красиві та густі вії, що підкреслюють погляд, роблять його більш привабливим і виразним, – мрія…
Редакції Beauty HUB тільки дай поговорити про власні відкриття і знахідки – зупинити нас часом…
Фази Місяця у липні 2024 року Спадаючий Місяць – з 1 по 5 липня 2024…
Бограч – це закарпатський суп, який готується із м’яса, солодкого перцю, меленої паприки, томатів, картоплі,…
У тому, що таке тверді шампуні для волосся, чим вони кращі за звичайних і чому…